ПРЕС-РЕЛІЗ 

Спільний проєкт між Польщею та Україною 

Київ – Познань, 02 липня 2024 року — У рамках міжнародного проєкту, який об’єднує науковців з Польщі та з України, відбулася презентація ключових результатів реалізації першого етапу досліджень. Проєкт має на меті опрацювати стратегію підвищення рівня спроможності місцевих громад до протидії в кризових ситуаціях. 

Доктор Оксана Ерделі, керівник проєкту, підкреслила важливість комплексного підходу до кризового менеджменту та необхідність вдосконалення існуючих стратегій антикризового управління. У презентації “Висновки та рекомендації для національної та міжнародної політики”, розроблені на основі якісного дослідження авторка представила результати експертної оцінки поточного стану кризового менеджменту в Польщі, засновані на аналізі інтерв’ю, що висвітлили критичні сфери, які потребують вдосконалення.  

Співкерівник проєкту з української сторони проф. Сергій Войтко відзначив, що серед чинників, що впливають на проведення наукових досліджень в Україні, особливо виділяється наявність правового режиму воєнного стану, який суттєво впливає на всі процеси в країні, зокрема й на систему антикризового управління.  

У презентації «Завдання дослідження: методологія дослідження системи антикризового управління в Польщі та в Україні» проф. Євгеном Ревтюком  було детально представлено методологію, яку використано в дослідженні, включаючи основні питання та етапи цього дослідження, аналіз законодавчих актів, а також детально описано принципи системи кодування (з особливим акцентом на загрози, стадії кризи, фази управління кризою, характеристики управління кризою, рівні системи та прийняття рішень). Крім того, окреслено основні підходи до проведення інтерв’ю та представлено тематику інтерв’ю.  

Доцент Олена Корогодова у презентації детально розглянула принципи побудови Policy Paper, з особливим наголосом на початковому етапі створення аналітичного документу, плануванні його підготовки та формуванні висновків. Крім того,  було описано інформаційну базу дослідження. Особливу увагу приділено запропонованій структурі аналітичного документу.  

Д-р інж. Гжегож Дальке окреслив плани на другий етап проекту, зосередившись на проведенні кількісного дослідження і навчанні зацікавлених сторін. У своїй презентації він наголосив, що  результати кількісних досліджень разом із висновками з якісних досліджень першого етапу стануть базою до опрацювання інтерактивного підручника, а також приготування аудиту для розроблення моделі спроможності громад реагувати на надзвичайні ситуації. 

Доцент КПІ ім. Ігоря Сікорського Наталя Черненко розповіла про те, що планується оцінити готовність мешканців до дій та певної їхньої поведінки в надзвичайних ситуаціях, їхню спроможність комунікувати з органами місцевого самоврядування при виникненні таких ситуацій. Вона зазначила, що майбутня  MACC model має враховувати важливі складові процесу комунікації мешканців з органами місцевого самоврядування при виникненні надзвичайних ситуацій. Дана модель надасть можливість передбачати та аналізувати різні сценарії розвитку, а також зробити більш точні прогнози стосовно дій у надзвичайних ситуаціях. 

У доповіді доцентів КПІ ім. Ігоря Сікорського Ярослави Глущенко та Наталі Скоробогатової було розкрито особливості проведення тренінгів для учасників даного проєкту. У доповіді було зазначено, що інформація, представлена лекторами під час тренінгів дозволить підвищити якість проведення дослідження у процесі реалізації даного проєкту. Особливо підкреслено вдале поєднання теоретичного матеріалу з підкріпленням практичними рекомендаціями та аналізом нормативної бази.  

Стипендіат проєкту Тетяна Іванова представила результати аналізу нормативної документації України державного та місцевого рівнів, що був проведений за допомогою програми MAXQDA 2020. За результатами визначено, що нормативні документи державного рівня забезпечують комплексний підхід до управління у сфері надзвичайних ситуацій, а нормативні документи місцевого рівня – регламентують організацію та функціонування системи цивільного захисту. Основними рекомендаціями є такі: покращити фінансування заходів цивільного захисту; підвищити рівень підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях; вдосконалювати нормативну документацію. 

Стипендіат прoєкту Губерт Войцеховський проінформував про результати аналізу нормативної бази Польщі для кризового менеджменту за допомогою програмного забезпечення MAXQDA. Він також розповів про промоційну діяльність проекту, висвітливши стратегії підвищення видимості та залучення зацікавлених сторін.  

Стипендіат прoєкту Наталія Тимошенко відзначила, що  командою Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського та Познанської політехніки було проведено глибокі структуровані інтерв’ю з експертами-науковцями та практиками, які представляли різні частини України (6 експертів) і Польщі (7 експертів).  Інтерв’ю були розшифровані та анонімізовані, на основі чого складено базу даних результатів інтерв’ю. Також отримані  результати  будуть використані для подальшої реалізації проєкту та проведення досліджень. 

На підсумковій зустрічі також визначили важливість тематики проєкту, його багатогранність та потребу врахування багатьох факторів сучасного етапу розвитку суспільства запрошені гості з Польщі та України: Павел Курош, декан д-р габ. проф. Ганна Влодаркевич-Клімек, директор д-р габ. проф. Йоанна Калковска, науковий консультант д-р габ. проф. Магдалена Вирвіцька, декан факультету менеджменту та маркетингу КПІ ім. Ігоря Сікорського д-р екон.наук, проф. Марина Кравченко. Результати проєкту та аналіз проблемної ситуації був досить цікавим і молодим науковцям з обох країн, аспірантам  Сергію Гарбару, Івану Демішеву та студентам факультету інженерії менеджменту Познанської політехніки. 

Проєкт продовжує свій шлях до вдосконалення системи антикризового управління, сприяючи зміцненню співпраці між Польщею та Україною.   

Для додаткової інформації звертайтеся:   

Контактна особа в Польщі: Оксана Ерделі  

Email: cecrs@put.poznan.pl 

Контактна особа в Україні: Сергій Войтко 

 Email: s.voytko@kpi.ua